Курсова робота “Антиінфляційна політика: сутність та особливості в Україні”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ 

1.1. Сутність інфляції та її причини 

1.2. Методи боротьби з інфляцією 

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ АНТИІНФЛЯЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 

2.1. Аналіз інфляційних процесів в Україні 

2.2. Основні етапи розвитку антиінфляційної політики в економічній системі України 

2.3. Шляхи підвищення ефективності антиінфляційної політики в україні на сучасному етапі розвитку економіки, імплементація міжнародного досвіду

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Показником економічного «здоров’я» країни є її фінансове становище. Важливою частиною макроекономічного балансу країни є стабільність цін. Це значною мірою залежить від стабільності грошової системи. Однією з найбільш гострих проблем сучасного економічного розвитку багатьох країн світу є інфляція, яка робить негативний вплив на всі аспекти життя суспільства. Вона виникла у XVI столітті, але має місцеві особливості. Згодом, з розвитком ринкової економіки, інфляція стала постійною.

Це явище характеризується негативними наслідками, такими як знецінення трудових доходів і валютних заощаджень, зниження рівня життя людей і перешкода довгостроковим інвестиціям та економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошово систему, провокує відтік національного капіталу, послаблює національну валюту і сприяє її заміні іноземними валютами у внутрішньому обігу.

Тому багато економістів називають інфляцію ворогом грошової системи країни, вона руйнує її і впливає на зайнятість і безробіття населення, на самопочуття людей і їх добробут. Через це діяльність кожного національного органу влади спрямована на забезпечення стабільності національної фінансово-кредитної системи та запобігання серйозним соціально-економічним наслідкам, які можуть виникнути при порушенні нормативних актів. Щоб приборкати інфляцію, держава вжила низку супутніх заходів, спрямованих на боротьбу з цим явищем в економіці, а саме антиінфляційну політику. У зв’язку з актуальністю антиінфляційної політики країни мною була вибрана дана тема курсової роботи.

У працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців особлива увага приділялася таким питанням, як процес інфляції і принципи антиінфляційної політики. Значний внесок у дослідженні цих питань зробили: Брю С., Гальчинський А., Геєць В., Глен Г., Гриценко А., Дорнбуш Р., Іларіонов А., Дж. Кейнс, Кричевська Т., Кузнецов О., Макконелл К., Манків Г., Маршалл А., Мельник О., Моісеєв С., Нордхаус В., Петрик О., Пігу А., Райська Н., Ревенко А., Рікардо Д., Савченко А., Дж. Сакс, Самуельсон П., Фелпс Е., Фішер І. та Фрідмен М.

Метою курсової роботи є дослідження антиінфляційної політики та виявлення напрямків підвищення її ефективності та результативності.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. уточнити місце антиінфляційної політики в системі механізмів державного макроекономічного регулювання;
2. виявити основні етапи антиінфляційної політики в Україні;
3. розкрити особливості інфляційних процесів в Україні та їх еволюцію в процесі економічних трансформацій;
4. визначити пріоритети регулювання інфляції в сучасній економіці України.

Об’єктом дослідження виступає антиінфляційна політика держави в системі макроекономічного регулювання економіки.

Предметом дослідження являються інструменти та методи здійснення антиінфляційної політики та їх ефективність.

Методи дослідження основні статистичні методи: порівняння, табличний – з метою виявлення специфічних особливостей трансформаційної економіки, які мають враховуватись при формуванні та удосконаленні антиінфляційної політики; метод теоретичного порівняння й узагальнення – під час розкриття місця антиінфляційної політики в системі макроекономічного регулювання;

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 33 найменувань. Обсяг загального тексту роботи становить 38 сторінок.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ

1.1. Сутність інфляції та її причини

 

Поняття інфляції розуміється як дисбаланс між різними економічними сферами (попитом і пропозицією, національним доходом і витратами, грошовою масою в обігу та попитом економіки на кошти). Інфляція виникає, коли загальний рівень цін підвищується, а валюти знецінюються. Термін інфляція (від лат. Inflation – надування) вперше з’явився в Північній Америці, під час громадянської війни в середині ХІХ століття, а пізніше став використовуватися в Англії, Франції. Інфляція виникла тоді коли, з`явились перші паперові гроші та яка незмінно пов’язана з функціонуванням грошей.

Цей термін став популярним після Першої світової війни і почав поширюватися тільки після Другої світової війни. Процес інфляції часто відбувається під час воєн, епідемій, стихійних лих і тривалих неврожаїв. Інфляція виникає, коли в обігу знаходиться занадто багато грошей. Це призвело до їх знецінення, здешевлення валют і зростання цін.

У періоди інфляції валюти знецінюються по відношенню до золота, іноземних валют і сировинних товарів. Інфляція характеризується зростанням цін (роздрібних, гуртових тощо), через збільшення доходів населення та корпорацій, що перевищують виробництво товарів, що призводить до платіжного попиту, що перевищує пропозицію, дефіциту товарів, через дефіцит бюджету, надмірні інвестиції в адміністративні установи та збройні сили, скорочення асортименту дешевих товарів на користь дорогого.

При розгляді цієї теми також необхідно звернути увагу на інфляційні очікування, тобто очікування господарюючих суб’єктів щодо подальшого підвищення цін. Розрізняють раціональні інфляційні очікування. На додаток до інфляції існують також визначення поняття дефляції і дезінфляції. Дефляція – це безперервне зниження загального рівня цін на сировинні товари.

Дезінфляція – це уповільнення темпів інфляції. За темпами зростання його можна розділити на такі категорії: повзучу, помірну, галопуючу та гіперінфляцію [21, c. 58]. Повзуча інфляція характеризується прискореним зростанням кількості валюти в обігу без значного підвищення цін, тому вона не перевищує однозначних цифр, таких як 4-7%. Особливістю помірної інфляції є те, що її волатильність становить від 5 до 20%, що відчутно для господарюючих суб’єктів і вимагає адаптаційних заходів.

З цією метою підприємці вдалися до значного підвищення цін на сировинні товари, тому покупці стали нести додаткові витрати. Ось чому такого роду інфляція може викликати дисбаланси на всьому ринку. Швидка інфляція – ціни зростають приблизно на 50-100% на рік. Вона характеризується непередбачуваним і неймовірним зростанням цін, яке має вкрай негативний вплив на економіку [21, с. 59]. Гіперінфляція відноситься до зростання цін більш ніж на 100%. Цей етап характеризується втратою функції валюти, зникненням банкнот малого гідності і популярністю бартерного бізнесу. Це найбільш шкідливо для національної економіки [21, c. 60].

Інфляцію також можна відрізнити за місцем її поширення:

• місцева інфляція (зростання цін у країні);
• мірова інфляція (зростання цін у багатьох країнах світу).

Існує два типи інфляції: інфляція витрат та інфляція попиту [27]. Коли виробничі витрати зростають, поряд з ціновим тиском відбувається інфляція витрат (пропозиції). По-перше, через зростання цін на заробітну плату, електроенергію та інші ресурси продуктивність праці знизилася. У цьому випадку, щоб зберегти виробництво і пропозицію на колишньому рівні, необхідно підвищити заробітну плату, щоб стимулювати зростання попиту. Тому, якщо заробітна плата не буде підвищена, це призведе до скорочення виробництва і виникнення «зайвого» попиту, що викличе зростання цін.

Наприклад, гіперінфляція в Україні в 1992-1994 роках призвела до підвищення цін на електроенергію (особливо імпортовану електроенергію), поширення страйків (шахтарів, працівників енергетичного транспорту) і зниження рівня виробництва багатьох компаній (на 10-20%). Інфляція витрат породжує інфляційну психологію. Люди думають, що інфляція буде продовжувати зростати, тому вони вимагають підвищення заробітної плати. Інфляція з боку попиту є результатом грошово-кредитного тиску на ціни, або, точніше, коли банки надають велику кількість валюти. Це також називається валютною інфляцією.

Це небезпечно ще й тому, що в країні сформувався надлишковий попит, який призвів до зростання цін. Також будуть відрізнятися збалансована і незбалансована інфляція. У разі збалансованої інфляції ціни на всі товари і послуги будуть рости помірно, в той час як у разі незбалансованих цін ціни на різні види товарів можуть варіюватися.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!