Курсова робота ” Формування в дітей середнього дошкільного віку уявлень про природу засобами гри “

ЗМІСТ

ВСТУП

І. Значення ігор у пізнанні дитиною природного довкілля 

ІІ. Види ігор та їх характеристика 

ІІІ. Діагностика рівня сформованості в дітей середнього дошкільного віку уявлень про природу 

IV. Педагогічні умови формування в дітей середнього дошкільного віку уявлень про природне довкілля засобами ігри 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Спілкування з природою є найважливішим у вихованні дошкільнят. Згідно з вимогами основних компонентів, до кінця дошкільного періоду у дитини повинні сформуватися елементи екологічного світогляду, екологічного виховання, позитивного емоційного та гідного ставлення до природи.

Екологічна освіта, включаючи процес навчання, виховання та особистісного розвитку, має бути спрямована на формування екологічної культури як частини системи національного і громадянського виховання всіх верств населення України (у тому числі через громадські екологічні організації), екологізації навчальних дисциплін та програм підготовки, а також екологічне навчання через базову екологічну освіту засобами гри.

У сім’ях і дитячих садках виховується свідоме і дбайливе ставлення до природи за рахунок активного формування екологічної культури та накопичення систематичних знань у галузі екологічної освіти. Формування уявлень про природу – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у дошкільнят наукових основ природи, необхідних переконань і практичних навичок, знань про певні напрямки та активної життєвої позиції в галузі охорони, захисту, примноження природних ресурсів.

У дошкільних освітніх закладах необхідно проводити цілеспрямовану роботу, щоб отримані знання перетворилися на переконання, засноване на існуючих правилах поведінки на природі, з повагою до неї. Особливості мислення дошкільнята визначають важливість для нього поводження з предметами, що знаходяться в безпосередній близькості. Тому активну екологічну поведінку в навколишньому середовищі найкраще виконувати в знайомому природному середовищі дитини під час спостереження за природою.

Численними психологічними й педагогічними дослідженнями таких вчених, як Я. Коменський, Д. Локк, Л. Міщик, Й. Песталоцці, З. Плохій, Н. Рижова, С. Русова, Ж.-Ж. Руссо, П. Саморукова, О. В. Терентьєва доведені можливість і успішність формування знань про природу у дітей дошкільного віку. Також психологи О. Венгер, Л. Виготський, В. Давидов, В. Мухіна, С. Рубінштейн та інші.

Мета дослідження: Вивчити особливості розвитку пізнавального інтересу у дітей середнього дошкільного віку в знайомства з явищами живої природи засобами гри.

Об’єктом дослідження є процес формування уявлень про природу у дошкільнят за допомогою гри.

Предметом дослідження є використання спостереження як засобу формування уявлень про природу в учнів середнього дошкільного віку.

Для досягнення цієї мети необхідно було виконати наступні завдання:

1. Охарактеризувати важливість гри у сприйнятті дитиною навколишнього природи;
2. Висвітлити основні види ігор та надати їм коротку характеристику;
3. Проаналізувати рівень сформованості в дітей середнього дошкільного віку уявлень про природу;
4. Дослідити умови формування в дітей середнього дошкільного віку уявлень про природне довкілля засобами ігри.

Методи дослідження:

• теоретичні: аналіз психолого-педагогічних джерел, порівняльний аналіз дали можливість систематизувати теоретичні матеріали;
• емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, бесіда, аналіз педагогічного середовища, узагальнення даних дали змогу дослідити реальний стан проблеми.  

Структура та обсяг курсової. Курсова складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг курсової – 36 сторінки. Список використаних джерел включає 27 найменувань.

 

І. Значення ігор у пізнанні дитиною природного довкілля

 

Відповідно до змісту освітньої програми розвитку «Впевнений старт», гра є основним видом діяльності дітей дошкільного віку. Організація гри одночасно виконує широкий спектр функцій, від дитячого єднання до творчої діяльності, але найбільш важливим є досвід емоційної та ціннісної соціальної взаємодії з самою дитиною, з іншими людьми (людьми/дорослими) до світу. Гра включає в себе розвиток творчих здібностей, формування самостійності, ініціативи, організацію ігрової діяльності дітей та їх постійний інтерес до вивчення навколишнього середовища та реалізації себе в ньому [23, с. 20].

Гра – це свого роду чарівна паличка, яка миттєво перетворює процес навчання дошкільнят із сухих, нудних і формальних уроків на яскраву, цікаву і захоплюючу пригоду. Граючи в ігри для тренування образного і логічного мислення, дитина легко і непомітно засвоює складні мислювальні маніпуляції, такі як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, смислові зв’язки [2, с. 3].

Відомий психолог Виготський Л. С. стверджував, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а створюються і формуються величезною напругою її власних мислей. Саме тому одним із способів, що призводять до прискорення пізнавальних процесів, є використання дидактичних ігор у різних видах діяльності дошкільнят. Під дидактичними іграми, організовану педагогом і спрямовану на розвиток психічних процесів дітей дошкільного віку, їх емоційної сфери [22, с. 4].

Відмінною особливістю дидактичної гри є те, що вчитель здатен тренувати, розвивати розумові здібності, здійснювати фізичні вправи, формувати цінні риси особистості та здійснювати взаємини дітей у привабливій та доступній формі.

Дидактичні ігри мають свою власну стійку структуру і відрізняються від інших видів дитячої діяльності (планування гри, ігрові завдання, ігрові дії, правила).

Ідея гри часто виражається назвою гри, іноді у формі ігрового завдання або у формі інтелектуального завдання, що вимагає роздумів, порівняння, зіставлення. Це викликає великий інтерес у дітей і стимулює їх активність. План гри може служити питанням або приймати форму загадки. У цій загадці вказано лише деякі умови. Ігрові дії в грі сильно розрізняються залежно від віку дитини. В іграх для малюків дія гри складається з розкладання картинок з імітаційними рухами. Звичайна дитяча ігрова діяльність більш складна, тому що вона вимагає взаємодії, послідовності і порядку між одними дітьми та іншими.

Це можуть бути (інтелектуальні дії) зіставлення, порівняння, пояснення і т. д. Правила гри діють як організований елемент гри. Вони дисциплінують дітей, показують спосіб і порядок поведінки, регулюють взаємини дітей у грі. Всі структурні елементи дидактичних ігор взаємопов’язані, і відсутність одного з них руйнує гру. Без плану гри та ігрової дії дидактичні ігри перетворюються на вправи [1, с. 5].

Дидактичні ігри слід підбирати залежно від мети навчальної діяльності. У ранньому віці за допомогою дидактичних ігор можна навчити дітей розпізнавати і називати предмети та їхні особливості, розрізняти їх за формою, кольором і розміром. Групування предметів за іменованими знаками, щоб розмістити їх у просторі і зробити прості узагальнення. Під час гри дитині рекомендується дивитися на реальні об’єкти, включаючи в сприйняття якомога більше аналізаторів. Більш складна форма гри є порівняння предметів за однією чи двома ознаками: кольором, формою, величиною. Так підводять дітей до узагальнення.

В іграх з картинками вихователі вчать дітей порівнювати і вибирати фотографії відповідно до певних значень (наприклад, до дорослих тварин підібрати їх дитинчат).

Діти середнього дошкільного віку можуть опанувати узагальнені загальні поняття (наприклад, яблука, груші, сливи – це фрукти). Вони грають з ними в ігри, порівнюють і класифікують об’єкти та їх зображення на картинках, формують числові поняття. Під час гри діти вчаться розрізняти кольори та їхні відтінки, геометричні форми.

За допомогою дидактичних ігор вихователі дошкільних установ організовують і розширюють сенсорний досвід дітей, вчать їх точно і швидко визначати певні функції, порівнювати і групувати об’єкти за загальними функціями. Для цього використовують різні ігри про подорожі, логічні ігри тощо.

У роботі з дошкільнятами використовуються різні види дидактичних ігор: ігри з дидактичними іграшками та ігри з натуральними матеріалами, настільно-друковані та словесні ігри.

В іграх з іграшками та натуральними матеріалами діти сприймають предмети безпосередньо. Ці ігри побудовані на принципі наочності. Відповідно до бажання дітей гратися з певними речами. З їх допомогою діти дізнаються про різні характеристики предметів, зіставляють і порівнюють їх.

Словесні ігри проводяться без наочних матеріалів. Вони засновані на діях і словах гравця. Вони використовуються тільки після того, як у дітей сформовані певні знання про реальні предмети і явища. Це такі ігри, як «хто літає», «скажи навпаки», логічні ігри [1, с. 6].

Дидактичні ігри проводяться в класах усіма віковими групами, невеликими групами та окремими дітьми протягом часу, відведеного для гри. Якщо необхідно закріпити певні знання всіх дітей, то закріпіть їх спільними інтересами. Потім вчитель запрошує всю групу взяти участь у грі. Як правило, такі ігри проводяться на заняттях. Якщо деякі діти не засвоюють знання під час занять, вихователь проведе з дитиною дидактичні ігри на різних етапах режимного процесу, наприклад, під час прогулянок, після денного сну.

Кожна гра повинна бути ретельно підготовлена. Продумати про склад і методологію гри, визначити інструменти, які добре пояснять її дітям, зацікавлять дітей, визначать їх участь у грі, направлять поведінку дітей.

Діти теж повинні підготуватися до гри. Щоб діяти в грі, потрібні деякі знання. У цьому випадку гра закріплює знання, які діти отримали на уроках і в повсякденному житті.

Якщо діти вперше зіткнуться з певною інформацією в грі, вони не зможуть самостійно вирішувати ігрові завдання і будуть змушені діяти відповідно до порад свого вихователя. Гра стає для них менш цікавою і перетворюється на вправу. З іншого боку, обов’язковою умовою для всіх дидактичних ігор є те, щоб дітям було цікаво виконувати всі дії з інтересом і задоволенням. Важливо перевірити статус гри і визначити дію гри.

Керівництво дидактичною грою має бути спрямовуючим. Воно ефективне, коли вихователь стає ініціатором і учасником гри. Щоб швидко організувати дітей і викликати у них бажання грати, вчителю важливо добре почати гру. Велике значення має відношення вихователя до гри, його інтереси, емоції, вміння залучити в гру всіх дітей [1, с. 7].

Бажання об’єднати дітей дуже важливо, коли на початку гри вихователь розкриває дітям ідею гри, образність і зрозумілість її мови, тембр теплого голосу, виразні жести, уважне ставлення до всіх дітей. Необхідно коротко і чітко пояснити дітям, в які ігри грати і як грати. Опис має бути таким, щоб пробудити у дітей інтерес до гри і в той же час розкрити дітям завдання.

Під час гри потрібно звертати увагу на темп, ритм гри. Якщо темп буде занадто повільним, діти захистять, і їм доведеться довго чекати. Але якщо темп занадто швидкий, діти збуджуються, дія гри стає громіздкою, штучною, і між учасниками гри можуть виникнути конфлікти.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!