Курсова робота “Маніпулятивний вплив ЗМІ на особистість жінок різного віку”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ЗМІ НА ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ 

1.1. Ознаки та методи маніпулятивного впливу ЗМІ 

1.2. Специфіка сприйняття інформації різними віковими групами 

1.3. Жінки – як об`єкт маніпулятивного впливу ЗМІ 

Висновки до розділу 1 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНИХ ВПЛИВІВ ЗМІ НА ОСОБИСТІСТЬ ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ 

2.1. Обґрунтування психодіагностичного інструментарію та вибірки дослідження 

2.2. Результати емпіричного дослідження, їх аналіз та інтерпретація 

2.3. Рекомендації щодо захисту від маніпулятивного впливу ЗМІ на особистість 

Висновок до розділу 2 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сучасне суспільство можна охарактеризувати як інформаційне, головним скарбом якого є інформація. Об’єктивною закономірністю розвитку такого середовища стало збільшення інформаційних процесів: подвоюється швидкість передачі повідомлень, зростає обсяг інформації, прискорюється її обробка. Цей процес може спричиняти інформаційні перевантаження, і у висновку знижує можливість думати та міркувати. Занепокоєння викликає вплив сучасних засобів масової інформації на жіноче населення. Під час активних бойових дій, вся увага направлена на отримання інформації щодо мобілізованих чоловіків, дітей та батьків. Масштабні втрати підривають особисту свідомість, викликають невпевненість, недовіру та створюють умови до виникнення «параної», а ЗМІ, в даній ситуації, є мало не головною причиною негативного впливу.

Вплив мас-медія на думку населення вивчали Г.Тард, Ф.Тьонніс, Г.Зімель, М.Вебер, Г.Блумер, Ю.Габермас, М. Вебер, Р.Іслам та Л. Зінгалес. У визначення сутнісних ознак інформаційного суспільства та впливу ЗМІ на нього покладено праці Д.Белла, Р.Катца, М.Кастельса, Н.Лумана, Й.Масуда, Т.Стоуньєра, Е.Тоффлера, Ф.Уебстера та ін. Емпіричні дослідження та теоретичні роботи вітчизняних дослідників Є.Головахи, Н.Паніної, В.Паніотто, В.Полторака, О.Бабінової, Т.Бутирської присвячені аналізу суспільної думки.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити маніпулятивний вплив ЗМІ на особистість жінок різного віку.

Робота спрямована на виконання ряду, чітко визначених, завдань:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми впливу засобів масової інформації на особистість жінок різних вікових груп.
2. Обґрунтувати психологічні методи маніпулятивного впливу та специфіку сприйнятті інформації різними віковими групами населення.
3. Емпірично дослідити особливості впливу ЗМІ на жінок різного віку.
4. Розробити рекомендації стосовно шляхів захисту від маніпулятивного впливу ЗМІ.

Об’єктом роботи є специфіка сприйняття інформації жінками.

Предметом роботи є маніпулятивний вплив ЗМІ на особистість жінок різного віку.

Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації завдань було використано комплекс методів: теоретичні – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація для розкриття сутності та визначення базових понять досліджуваної проблеми; емпіричні – спостереження, анкетування, опитування. Обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою пакета програм Microsoft Office (Microsoft Excel, Microsoft Word).

Наукова новизна одержаних результатів:

1) удосконалено: методи визначення маніпуляційного впливу ЗМІ на особистість жінок різного віку;

2) дістали подальшого розвитку: теоретичні уявлення щодо шляхів розв’язання проблеми маніпуляційного впливу мас-медіа.

Практичне значення дослідження полягає у визначенні способів маніпулятивного впливу та розробці шляхів їх протидії. Матеріали дослідження можуть бути широким колом споживачів задля уникнення негативного маніпулятивного впливу ЗМІ. Теоретичний та практичний матеріал дослідження може стати корисним у розробці та модернізації курсів «Організаційна психологія», «Психологія вікових груп населення».

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (32 найменування) та додатків. Загальний обсяг курсової роботи – 49 сторінок, основний обсяг – 43 сторінок. Робота містить 4 таблиці, 7 рисунків, додатки (на 13 сторінках).

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ЗМІ НА ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ

1.1. Ознаки та методи маніпулятивного впливу ЗМІ

 

«Соціальні мережі мають великий вплив на особистість. Суспільство та людська організація створюються на основі використання мови, коли індивіди та групи координують свої дії в середовищі, створеному їх власною мовою, де елементи, створені мовою, починають маніпулювати. Значну частину цього концептуального світу в даний час створюють і контролюють ЗМІ.

Ми повинні розрізняти два типи медіа, так звані старі медіа, які включають телебачення, фільми, радіо тощо, і нові медіа або соціальні медіа. Соціальні медіа в основному включають медіа, засновані на Інтернеті, такі як Instagram, Twitter і Facebook, які дозволяють взаємодіяти, створювати мережі та групи, а також обмінюватися контентом. Традиційні медіа вже мали сильний вплив на людей, але тепер нові медіа стали набагато ефективнішими завдяки механізмам, які замінили пряму соціальну взаємодію через віртуальні соціальні мережі, які створюють великі обмеження для взаємодії людей. Наприклад, спілкування зазвичай анонімне, і часто говориться те, що ви хочете, щоб інший почув, а не те, що ви думаєте та відчуваєте» [12, 23]. «ЗМІ, які хочуть добитися від нас вигідних для них рішень, ставлять перед собою задачу нас дезінформувати – відвернути увагу від важливих питань і змін, визначених політичною елітою.

Вони користуються багатьма інструментами: безперервним потоком відволікаючих новин, фейків, гучними заголовками та спотворенням інформації. Журналісти, яким платять політики та корпоративні організації, знаходяться під їхнім повним контролем. В обмін на лояльність і гроші такі медіа пишуть те, що вигідно тим, хто їх «годує» [25]. «Ноам Хомський, видатний американський філософ, політичний діяч і почесний професор лінгвістики Массачусетського технологічного інституту, склав список 10 найбільш потужних та ефективних стратегій маніпулювання населенням через ЗМІ на основі секретного документу «Безшумна зброя для тихих воєн» [19, 20].

1. «Стратегія відволікання уваги – основний елемент соціального контролю. В основному вона використовується для відвернення уваги від важливих питань і змін, а також для запобігання громадського інтересу до основних знань в різних областях. Ознакими даної маніпуляції є привернення уваги гучними заголовками до незначних подій.Наприклад замість новин про науку надають інформацію про містику і гороскопи, а замість політичних новин – мильні опери.
2. Метод «проблема-реакція-рішення» – створити проблему, щоб запропонувати рішення. Цей метод створює проблему, а ситуація викликає певну реакцію в аудиторії.

За даною схемою суспільство вже саме вимагає вжиття заходів, необхідних владі. Наприклад, влада може допустити насильство в містах або організувати теракт для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки. А на ділі буде проведена політика, яка обмежує громадянські свободи. Або викликати економічну кризу, щоб змусити людей думати, що рішення лежить тільки через порушення їхніх соціальних прав, як «необхідне зло». Основними ознаками даної тактики є спонукання суспільство до різких та активних дій.

3. Поступова стратегія прийняття. Щоб схилити людей до неприйнятного рішення, достатньо послідовно цього домагатися. Впроваджувати певну міру поступово, рік за роком. Таким чином, в 1980-х і 1990-х роках були введені принципово нові соціально-економічні умови: приватизація, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, на яку неможливо вижити. Якби ці зміни відбулися одночасно, вони б викликали революцію. Ознакою маніпуляції в даному випадку, слід вважати те, що ЗМІ в не значному обсязі але тривало висвітлюються потрібну інформацію для звикання населення до потрібної думки.
4. Посилення почуття власної провини. Ознакою такої маніпуляції є примушення людей повірити в те, що тільки вони самі винні у всіх власних нещастях. Ніби вони відбуваються за браком розумових можливостей людей або прикладених ними зусиль. В результаті замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи у всьому саму себе, що викликає пригнічений стан та згодом бездіяльність.
5. Відстрочка виконання. Інший спосіб продавити непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його в якості «болючого та необхідного» і домогтися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж сьогодні і зараз. Такий компроміс для суспільства теж є ознакою маніпуляції.
6. Звернення до народу як до дітей. Прийом дуже популярний не лише в політиці, але й у рекламі – використання такої мови, аргументів та інтонації, нібито глядач – маленька дитина або розумово неповноцінна людина. Якщо звертатися до дорослих як до дітей, то в них буде відсутня критична оцінка, що є характерним для дітей до 12 років.
7. Більше емоцій! Використання емоційного аспекту – класичний метод для блокування здатності людей до раціонального мислення, аналізу та здатності критичного осмислення того, що відбувається. Крім того, використання емоцій дозволяє проникнути в підсвідомість і закласти туди потрібні установки, бажання, страхи або стійкі моделі поведінки.
8. Тримати людей в невігластві. Тобто зробити громадськість нездатною зрозуміти технології і методи, використовувані для контролю і поневолення. «Якість освіти, яку отримують нижчі соціальні класи, має бути убогою та посередньою, наскільки це можливо, щоб невігластво, яке відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи», «Безшумна зброя для тихих воєн».
9. Підштовхнути громадськість насолоджуватися посередністю. Медіа заохочують аудиторію вважати, що модно бути дурним, вульгарним і неосвіченим. Цей спосіб нерозривний з попереднім, оскільки все посереднє в сучасному світі з’являється у величезних кількостях в будь-яких соціальних сферах – від релігії та науки до мистецтва і політики.
   Скандали, жовта преса, містика, сумнівний гумор і популістичні акції – все добре для досягнення однієї мети: не допустити, щоб люди збільшували свою свідомість.
10. Вони знають людей краще, ніж самі люди знають себе
    За останні 50 років науковий прогрес породив зростаючий розрив між громадськими знаннями та знаннями, які належать і управляються домінуючими елітами. Завдяки біології, нейробіології та прикладній психології «система» користувалася цим як фізично, так і психологічно. Система краще познайомилася зі звичайною людиною, ніж сама людина. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу й більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Дана стратегія характерна тим, що ЗМІ подають інформацію, яка значною мірою є не зрозумілою, а через некомпетентність – породжує почуття довіри. Наприклад фармацевтичні компанії висвітлюють дію того чи іншого препарату моделюючі певну програму, яка по факту не може мати нічого спільного з  реальністю, але для людини вона стає визначним аргументом. Результат маніпуляції має позитивні наслідки для виробника та ЗМІ, а от для населення навпаки» [30, 5, 6]. «Сьогодні існує безліч способів маніпуляцій населенням. Крім вище перерахованих стратегій та їх ознак варто виокремити конкретні, чітко побудовані, методи» [11].

«Метод «Буденна розповідь». Використовуєтьсяь для адаптації людини до інформації, яка містить  явно негативне, зухвале заперечення, змісти. Якщо потрібно приручити людей до насильства, крові, убивств, злодіянь усякого роду, то благовидний телеведучий зі спокійним обличчям і рівним голосом, як би між іншим, повідомляє Вам щодня про найтяжчі злодіяння. Через кілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найдивовижніші злочини і масові убивства, що трапляюся в суспільстві, бо настає психологічний ефект звикання. Такий прийом дозволяє ЗМІ зберегти ілюзію об’єктивного висвітлення подій, але, у той же час, девальвує значущість того, що сталося, створює у масової аудиторії уявлення про дану подію як про щось буденне, звичайне, таке що не варто особливої уваги і, тим більше, суспільної оцінки. Даний прийом застосовувався, зокрема, під час державного перевороту в Чилі (1973), коли було необхідно викликати індиферентність населення до дій пиночетовских спецслужб.

Метод ефекту бумеранга. Ефект бумеранга – це ті граблі, на котрі регулярно стають владні угрупування. Організовуючи тотальне цькування свого опонента, вони «забивають» його до такого ступеня, що в підсумку він починає викликати жалість і симпатію в широкої аудиторії. Те ж саме трапляється, коли влада раптом вирішує боротися з циркулюючими в суспільстві негативними чутками – довіра до чуток тільки підсилюється. Коли офіційні ЗМІ дружно обрушилися на Б.Єльцина, той усупереч логіці зробився національним героєм і виграв президентські вибори в червні 1991 року. Потім об’єктом інтенсивного осміяння і розвінчування став В.Жириновський і це сприяло його гучному успіху на виборах у Думу.

Метод ефекту присутності. Цей прийом також був введений у практику нацистською пропагандою. Сьогодні він описаний у всіх підручниках по журналістиці. Він містить у собі ряд трюків, що повинні імітувати реальність. Їх постійно використовують при «репортажах з місць боїв» і у кримінальній хроніці, фабрикуючи заднім числом зйомку «реального затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзію «бойової обстановки» створюють, наприклад, різким смиканням камери і збиванням з фокуса. У цей час перед камерою біжать якісь люди, чутні постріли і лемент. Усе виглядає так, ніби-то оператор у страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність.

Ілюзія вірогідності робить найсильніший емоційний вплив і створює відчуття справжьої дійсності подій. Створюється могутній ефект присутності, ми начебто вкинуті в страшну дійсність, не підозрюючи, що це усього лише дешевий трюк. Метод констатації факту. Бажаний стан речей подається ЗМІ як факт, що вже здійснився. Це засновано, по суті справи, на гіпнозі аудиторії – забиваються цвяхи в неіснуючу труну.

Приклади:

• «Нова медична реформа – кінець безкоштовному лікуванню!»;
• «Вплив голови президентської адміністрації стрімко падає…»,

Прийом використовується для створення відповідних настроїв у суспільстві. Розрахунок тут простий. Справа в тім, що більшість людей мислять стереотипами: «Диму без вогню не буває», «Раз про це усі говорять – значить так воно і є». У людини штучно створюється відчуття себе в меншості. У результаті вона віддає пріоритет тому, кого вона вважає представником «більшості».

Метод обходу з флангу. Головне місце в тактиці «обходу з флангу» посідає пропаганда інформацією. Вона полягає в дозованій передачі достовірних інфомаційних повідомлень, точність яких заздалегідь відома слухачам чи читачам і може бути легко ними перевірена. До категорії такої «переконуючої інформації» відносяться, зокрема, фактичні дані. Наприклад, імена, назви вулиць, номера будинків, величезна кількість деталей, що є достовірними і, у які немов би «упаковуються» пропагандистські повідомлення.

Наприклад, під час другої світової війни англійській розвідці вдалося дістати  списки прізвищ всіх командирів німецьких підводних човнів, склад їхніх родин, прізвища їхніх коханок, дані про їхні взаємини між собою, стосунки між родичами, їхні слабкості, хобі та інше. Це було активно використано. Кожна передача починалася прямим звертанням до екіпажа конкретного підводного човна і до конкретних підводників. Їм повідомлялося, наприклад, що чиясь родина загинула під бомбами в Гамбурзі чи була евакуйована куди-небудь, що в госпіталі помер від раней який-небудь їхній чи друг родич. Такий спосіб маніпуляції став майже вирішальним» [2, 13-16].

 

1.2. Специфіка сприйняття інформації різними віковими групами

 

«В загальному сьогодні прийнято розподіляти населення на такі вікові групи:

• до 10 років – діти і юнаки;
• 15-30 років – молодь;
• 31-64 роки – доросле населення;
• 65 і більше років – люди похилого віку» [3].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!