Курсова робота “Перспективи розвитку екологічних турів, агротуризму, зелений туризму в Україні та в світі”

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                    

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

1.1. Поняття: екологічних турів, агротуризму, зелений туризм

1.2. Міжнародні документи з перспектив розвитку екологічного туризму

1.3. Формування системи екотуризму в Україні та світі

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ, АГРОТУРИЗМУ, ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

2.1 Система показників економічного аналізу екологічних турів, агротуризму, зелений туризм на туристичному підприємстві «Anex»

2.2 SWOT-аналіз аналізу екологічних турів, агротуризму, зеленого туризму в України та світі

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ, АГРОТУРИЗМУ, ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

ВИСНОВОК                                                                                                        

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                              

ДОДАТКИ                                                                                                                

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Сьогодні глобальні екологічні проблеми привернули увагу всього людства. Екологічна криза стала рушійною силою для того, щоб люди усвідомили екологічні проблеми та вжили подальших дій для покращення навколишнього середовища. Важливою умовою здійснення туристичної діяльності є наявність природно-рекреаційних ресурсів як екологічного середовища існування людини, що також формує екологічну культуру населення.

Туристична діяльність має важливе значення для економічного та соціального розвитку країн. Туризм сприяє підвищенню культурного рівня людини, допомагає засвоїти нові знання, загальні норми поведінки та цінності. Завдяки туризму людина може самовдосконалюватися, задовольняти свої рекреаційні, пізнавальні та духовні потреби. Таким чином відбувається інтерналізація особистості. У цьому випадку у людини виникає почуття відповідальності за навколишнє середовище та бажання покращити екологію.

Нині екологічний туризм є одним із напрямків розвитку туристичної галузі. За допомогою екологічного туризму можна взаємозбагатити культури різних народів, зміцнити взаємну довіру, налагоджувати міжнародні зв’язки, обмінюватися туристами, покращувати умови розвитку внутрішнього туризму, створювати гарний імідж і конкурентоспроможність країни.

Дослідженням сучасного стану та перспектив розвитку екологічного туризму, агротуризму та зеленого туризму займалися так вчені, як Л. Безгула [2;3], І. Вишневський [5], Ю. Давидюк [7], М. Депутат [9], Ю. Лібенко [15],
О. Матеюк [16], В. Піметов [18], В. Смаль [20], Г. Сорокіна [22], В. Тарасова [24], І. Ерниш [26], Н. Шумлянська [26] та інші.

Метою курсової роботи є визначення існуючих проблем та можливих перспектив розвитку екологічного туризму, агротуризму та зеленого туризму в Україні та у світі.

Для досягнення мети роботи необхідно послідовно вирішувати ряд конкретних завдань:

1. з’ясувати сутність та особливості екологічних турів, агротуризму та зеленого туризму;
2. дослідити міжнародні документи з перспектив розвитку екологічного туризму;
3. розглянути особливості формування системи екотуризму в Україні та світі;
4. проаналізувати систему показників економічного аналізу екологічних турів, агротуризму, зелений туризм на туристичному підприємстві «Anex;
5. провезти SWOT-аналіз екологічних турів, агротуризму та зеленого туризму в України та світі;
6. окреслити перспективи досліджуваних видів туризму в України та світі.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку та функціонування екотуризму, агротуризму та зеленого туризму в Україні та світі.

Предмет дослідження – особливості та специфіка розвитку міжнародного та вітчизняного екотуризму, агротуризму та зеленого туризму

В процесі роботи над даною темою були використані наступні методи: системний аналіз і комплексний підхід для узагальнення теоретичних засад дослідження; графічний і табличний методи для розвитку водного, морського та круїзного туризму; SWOT-аналіз для вивчення конкурентоспроможності екологічного туризму, агротуризму та зеленого туризму в України та світі.

Практичне значення даного дослідження полягає у розробці конкретних пропозицій щодо вдосконалення екологічного туризму, агротуризму та зеленого туризму в Україні та у світі. Результати роботи можуть бути використані для подальших наукових розвідок на дану тематику.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 29 найменувань та додатків. Загальний обсяг налічує 41 сторінку, з них 31 – основного тексту.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

1.1. Поняття: екологічних турів, агротуризму, зелений туризм

 

Сьогодні туризм відіграє важливу роль в економічному становленні багатьох країн світу, а туристична діяльність стає однією з провідних і високоприбуткових галузей економіки на сучасному етапі суспільного розвитку.

Екотуризм є досить новим напрямком у світовій туристичній діяльності. Саме у 2002 році, в рамках міжнародного року екологічного туризму, на Всесвітньому саміті була затверджена Квебекська декларація з екологічного туризму, яка стала одним із головних світових документів з екотуризму та поклала початок стрімкому розвитку екотуризму [19, с. 204].

На сьогодні існує безліч різних визначень поняття «екологічний туризм», але вперше воно було запропоновано в 1980 році мексиканським економістом і екологом Гектором Цебаллос-Ласкурейном, як його ще називають у світі «архітектором екологічного туризму».

Він виявив, що екологічний туризм – це поєднання подорожі до відносно не змінених природних зон, з обов’язковим об’єктом дослідження, разом з повагою та турботою до дикої природи, живих організмів та культури, спільно зі сприянням їх захисту[10, с. 17].

Український вчений О. Бейдик визначив, що екологічний туризм – це рекреаційна діяльність з найменшим впливом на природне середовище, передбачає гармонійне єднання природи, людини, засобів рекреації й рекреаційної інфраструктури [19, с. 204].

В. Тарасова, І. Нестерчук, І. Ковалевська, А. Осіпчук під екологічним туризмом розуміють подорожі до місць з відносно незайманою природою, до цікавих природних об’єктів, тобто він має природну орієнтацію всіх подорожей [24, с. 8]. Л. Безгула визначає екологічний туризм як напрям туристичної індустрії, за яким здійснюється мандрівка до природо-охороних територій, недоторканих людиною або з найменшим впливом на довкілля [2, с. 282].

О. Дмитрук визначає екологічний туризм як комплексний напрямок рекреаційної діяльності, спрямований на гармонізацію відносин з туристами, туроператорами, природним середовищем і місцевими громадами, які здійснюються за допомогою всіх видів туристичної діяльності, охорони природи, екологічної освіти та виховання [10, с. 16].

За словами вчених, відмінності екотуризму від інших видів туризму в тому, що туристи, перебуваючи на природі, розширюють знання про неї та усвідомлюють необхідність дбайливого ставлення до неї.

Об’єктами екотуризму можуть стати й екзотичні рослинні товариства, або біоценози, наприклад, літня тундра, тропічні ліси, що цвітуть й весняна пустеля. Але частіше туристів приваблюють ландшафти в цілому [22, с. 18]. Основні цілі та завдання екотуризму зображено на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Цілі та завдання екотуризму

 

Основними функціями екотуризму є оздоровча, пізнавальна, економічна, виховна, природоохоронна (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Функції екотуризму

Види екологічного туризму дуже різноманітні й за різними ознаками поділяються на групи.

Так, за територіальною ознакою виділяють дві групи екотуризму:

1. класичний напрям розробки екотурів у межах ООПТ та акваторій;
2. екологічні тури поза межами ООПТ (від агротурів до круїзів на комфортабельних лайнерах).

 

1.2. Міжнародні документи з перспектив розвитку екологічного туризму

 

Значна увага питанню розвитку екологічного туризму зосереджується у міжнародних документах, які ми можемо поділити на дві групи: перша займається виключно екотуризму, тоді як друга стосується сталого розвитку та опосередковано стосується екотуризму, як до одного з його сегментів.

До першої групи міжнародних документів ми відносимо ті, що стосуються профілактичної охорони в екотуризмі та мають за мету захист природних та культурних цінностей від негативного впливу туристичної діяльності.

Давайте коротко розглянемо кожен із них:

1. «Рекомендація щодо збереження краси та характеру ландшафтів та місць», прийнята 1962 року з метою збереження природної краси та унікальності ландшафтів;
2. «Міжнародна хартія з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць» прийнята 1965 року. Вона спрямована на збереження культурної спадщини, ця хартія визначає принципи та стандарти для охорони та реставрації історичних об’єктів [28, с. 48];
3. «Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» від 1972 року закликає до збереження світової культурної та природної спадщини, зокрема тих, що потребують спеціального захисту;
4. «Всесвітня хартія природи», утверджена 1983 року для захисту природи від руйнівного впливу людської діяльності та підтримки сталого використання природних ресурсів;
5. «Гаазька декларація з туризму» від 1989 року заснована на необхідності збереження культурної спадщини, ця декларація покликана заохочувати сталі та відповідальні форми туризму;
6. «Конвенція про біологічне різноманіття» (1992) – ставить за мету збереження біологічного різноманіття та сталого використання його компонентів.;
7. «Порядок денний на 21 століття» (1992) – затверджує пріоритети для сталого розвитку, включаючи збереження природного середовища та раціональне використання ресурсів та інші.

 

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ, АГРОТУРИЗМУ, ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

2.1 Система показників економічного аналізу екологічних турів, агротуризму, зелений туризм на туристичному підприємстві «Anex Tour»

 

Туроператор «Anex Tour» – велика мережа туристичних агентств по всій Україні й по світу, яка постійно розвивається в міжнародному виїзному туризмі. Головне завдання туроператора – надавати якісні путівки клієнтам з різними побажаннями та можливостями. Туроператор «Anex Tour» українська компанія, яка за 14 років своєї діяльності змогла завоювати довіру клієнтів і зайняти передові позиції в рейтингу провідних туристичних брендів країни [17]. Основні види діяльності підприємства «Anex Tour» зображено на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Види діяльності туристичного підприємства «Anex Tour»

 

Туристичне підприємство пропонує різноманітні екотури у наступних країнах [17]: Таїланді, Іспанії, ОАЕ, Греції, Марокко, Індії, В’єтнамі, Чехії, Андоррі, Домініканській Республіці, Мексиці, Болгарії, Кіпрі, Чорногорії, Грузії, Мальті, Кубі, Тунісі, Йорданії, Італії, Шрі-Ланці, Ізраїлі (Додоток А).

 

2.2 SWOT-аналіз аналізу екологічних турів, агротуризму, зеленого туризму в України та світі

 

На сьогодні екологічний туризм – це один з основних напрямів розвитку туристичної галузі. Промисловість екотуризму в усьому світі за оцінками становила 181,1 млрд доларів США у 2019 році. За прогнозами, у 2027 році цей сектор досягне 333,8 мільярда доларів США, реєструючи показник CAGR 14,3% [15, с. 69].

На частку екологічного туризму припадає понад 20% прибутку всього туристичного ринку. Світовими центрами екотуризму вважаються: Австралія, Південно-Африканські країни, Азія, Фінляндія, Ірландія, Великобританія та Німеччина. Для країн, що зростають, включаючи Коста-Ріку, Еквадор, Непал, Кенію, Мадагаскар, такі території, як Антарктида, та інші, екотуризм становить значну частину валового внутрішнього продукту та економічної діяльності [15, с. 70].

Таблиця 2.1. SWOT аналіз розвитку екологічного туризму, агротуризму та зеленого туризму у світі

 

З огляду на дані SWOT аналізу, екологічний туризм у світі має значні перспективи щодо подальшого розвитку. Все частіше люди віддають перевагу екотуризму, ніж традиційним туристичним напрямам, що значно підвищує їхню екологічну свідомість. Найчастіше, місцями для відвідування стають такі об’єкти: природні заповідники, парки, ліси, узбережжя морів та океанів, озера, лимани, річки. Деякі напрямки екотуризму включають відвідування етнічних поселень, щоб ближче познайомитися з їх культурою.

Що ж до України, то вона має великий потенціал для розвитку екотуризму. Площа рекреаційних територій в Україні становить 12,8% території країни та розподіляється відповідно до природних особливостей регіонів: Карпатський, Придністровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський [20, с. 60].

Головними засадами розвитку екологічного туризму в Україні є 6737 спеціально відведених територій та об’єктів природного заповідного фонду, їх загальна площа перевищує 2,8 млн га, що становить понад 3,9% всієї площі держави [22, с. 42].

В Україні нараховується 39 заповідників та природних і національних парків, розташованих на площі 559, 2 тис. га, і з них:

1. біосферні – 4 (137, 2 тис. га): Асканія Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський; природні заповідники – 17 (160,1 тис. га): Горгани, Дніпровсько-Орільський, Єланецький степ, Казантипський, Канівський, Карадазький, Кримський, Луганський, Медобори, Мис Мартьян, Опукський, Поліський, Рівненський, Розточчя, Український степовий, Черемський, Ялтинський-гірськолісовий;
2. національні природні парки – 18 (261, 9 тис.га): Азово-Сиваський, Великий Луг, Вижницький, Галицький, Голосіївський, Гомільшанські ліси, Гуцульщина, Деснянсько-Старогуцький, Ічнянський, Карпатський, Мезинський, Подільські Товтри, Святі гори, Синевир, Сколівські Бескиди, Ужанський, Шацький, Яворівський;

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!