ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
1.1. Характеристика видів музичної діяльності в науково-методичній та музично-педагогічній літературі
1.2. Загальна характеристика різноманітності видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
2.1. Дослідити використання видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах
2.2. Проаналізувати отримані результати дослідження
Висновки до 2 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасний рівень суспільного розвитку, глобальні світові тенденції, новий погляд на освіту диктують оновлення підходу до навчання та виховання підростаючого покоління. Особливе місце у розвитку дитини займає музика, її невичерпне, життєствердне джерело. Музична педагогіка спрямована на всебічний особистісний розвиток учнів шляхом введення учнів у барвистий світ мистецтва, виховання в них любові та інтересу до музики, формування естетичного смаку, музичних здібностей та художніх можливостей. Важливе завдання вчителя музики — навчити учнів не тільки музикувати, а й емоційно та чуттєво переживати її.
Актуальним завданням сьогодення є модернізація освіти в напрямку підготовки учнів до творчого розв’язання проблем, які виникають у різних сферах їхнього життя. У зв’язку з цим актуалізується необхідність проведення музично-педагогічної практики в інноваційних педагогічних технологіях музичної освіти, спрямованих на розкриття та розвиток їх потенціалу, використання сучасних тенденцій і підходів, що розглядають знання, уміння та навички як засіб творчого розвитку цілісної особистості учня. Тому у педагогічній роботі розробляються та використовуються інноваційні, креативні музично-педагогічні технології, які забезпечують творчий розвиток цілісної особистості кожного учня та якість його музичної освіти.
Активізація музично-пізнавальної діяльності школярів залежить від методів стимулювання інтересу до музики: це створення проблемних ігрових ситуацій на уроці, демонстрація та інтерпретація кращих зразків музичної класики, виконання творів на дитячих інструментах, використання музичних творів. мультимедіа-презентації, використання відеоматеріалів, виконання творчих та ігрових завдань, створення творчих проектів тощо. Ці методи сприяють розвитку музичного інтересу дітей і успішно використовуються на заняттях. Демонстрація простих музичних творів створює в учнів відчуття успіху та підвищує інтерес до уроків музики.
Проблемами музичного виховання школярів та дослідженням змісту музично-творчої діяльності на уроках музики займалися багато педагогів і музикантів, серед яких: Ю.В. Алієв, О. Апраксіна, Б. Асаф’єв, Н. Ветлугіна, Г. Падалка, В. Медушевський, Є. Назаїкінський, В. Шацька, О. Щолокова та ін.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальному дослідженні використання видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах.
Об’єкт дослідження – процес навчання молодших школярів видам музичної діяльності на уроках музичного мистецтва.
Предмет дослідження – різноманітність видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах.
Завдання:
- характеристика видів музичної діяльності в науково-методичній та музично-педагогічній літературі;
- дослідити умови використання видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва в початкових класах;
- проаналізувати отримані результати дослідження.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновку, літератури та додатків. Загальний обсяг курсової роботи 41 сторінка.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВИДІВ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
1.1. Характеристика видів музичної діяльності в науково-методичній та музично-педагогічній літературі
Особливості впровадження різноманітної музичної діяльності через оптимальне поєднання педагогічних форм на уроках музичного мистецтва в початкових класах розглядаємо в контексті двох підходів: гуманістино-естетичного та компетентнісного. Сучасна музична педагогіка активно використовує поняття «гуманізм» та «естетичний розвиток» як найбільш актуальні. Призначення їх на ключові посади в теоретичному плані є цілком закономірним з огляду на перехід до гуманної педагогіки, яка надає першочергового значення здатності особистості передбачати та керувати власною діяльністю та життям. Гуманістична спрямованість підходу значною мірою базується на вивченні психолого-педагогічних теорій (Е. Балл, І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кузнецова, В. Моляко, О. Норіна, С. Сисоєва та ін.). У музичній педагогіці цю проблему висвітлюють С. Горбенко, Л. Масол, О. Олексюк, Е. Падалка, В. Рагозіна, О. Ростовський, Т. Турчин, О. Щолокова [2].
Ідея гуманно-естетичного розвитку особистості передбачає орієнтацію музичної педагогіки початкової школи на використання естетико-гуманістичних цінностей мистецтва як засобу поєднання окремих понять, пов’язаних з:
- втіленням гуманістичної парадигми початкової музичної педагогіки;
- домінування національного мистецтва у змісті музичної освіти учнів середньої школи;
- розвиток і застосування методів роботи, пов’язаних внутрішньою природою мистецтва;
- надання переваги інтуїтивно-зображувальним формам розуміння музичного мистецтва у молодших школярів у навчальному процесі над раціонально-логічними;
- посилення ролі гедоністичного напряму музичного виховання молодших школярів;
- використання сучасних можливостей художньої комп’ютеризації як додаткового засобу інтенсифікації музичної освіти з урахуванням впливу культурних чинників на поступальний розвиток базової музичної освіти [2].
Сучасний етап модернізації шкільної мистецької освіти пов’язаний із запровадженням більш компетентнісного підходу до змісту та організації художньо-естетичного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. З огляду на це, потреба у розвитку компетентнісного художньо-естетичного виховання школярів, орієнтованого на особистісне засвоєння конкретних освітніх результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, переживань, рівень засвоєння яких дозволяє діяти адекватно в певних навчальних і життєвих ситуаціях, стає більш актуальною.
До визначення сутності поняття «навички», переліку компетентностей, необхідних сучасній молодій людині та розробки технологій їх навчання, долучилися вітчизняні та зарубіжні науковці: Н. Бібік, Л. Ващенко, М. Красовицький, О. Локшина, О. Савченко, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, С. Трубачова, А. Хуторський та ін. [7] Урок музики – це те середовище, в якому розгортається процес взаємодії, спілкування учителя й учня, учителя й музики, учня й музики тощо. Діяльність учителя в навчанні музичного мистецтва на всіх етапах – це спілкування, яке вчитель організовує в різноманітних видах і формах музичної діяльності учнів.
Компетентнісний підхід підкреслює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Водночас це передбачає діалог, самоорганізацію, вибірковість у виборі змісту і форм діяльності, оновлення досвіду, удосконалення методик і освітніх технологій. Формування компетентностей учня початкової школи визначається трьома напрямками – когнітивно-операційним, культурно-поведінковим і громадянським, які складають основу особистісно-компетентного розвитку учня початкової школи [18].
Таким чином, компетентнісний підхід можна розглядати як сучасний симбіоз традиційних підходів, а саме: культурологічного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, дидактоцентричного тощо. На основі гуманно-естетичного та компетентнісного підходів визначено принципи формування творчої активності молодших школярів як засобу оптимального поєднання форм педагогічної діяльності на уроках музики.
Принцип універсальності та доступності творчої діяльності передбачає можливість залучення до музичної діяльності всіх дітей. Універсальність творчості молодших школярів передбачає залучення до навчального процесу всього класу. Доступність їх творчої активності обумовлена, з одного боку, вимогами, виробленими багатовіковою практикою навчання, а з іншого боку, закономірностями вікового розвитку, організації та здійснення дидактичного процесу відповідно до рівня вихованості, розвитку учнів.
Принцип передбачає роботу вчителя з вибору таких дидактичних засобів, які відповідають рівню розвитку творчих здібностей більшості дітей, враховують рівень розвитку меншості і тим самим сприяють їх розвитку. Дитині доступно те, що відповідає рівню її мислення, обсягу накопичених знань і вмінь. Принцип універсальності та доступності творчої діяльності вимагає організації навчального процесу, що відповідає якості та ступеню готовності дітей до навчання, що виключає фізичне, розумове та моральне перевантаження учнів, а такий підбір навчального матеріалу та його організація навчання дозволяє працювати в сферах актуальної дії та найближчого розвитку дитини (Л. Виготський).
Це досягається:
- поданням матеріалу в найбільш зручній для засвоєння формі, структуруванням, підкресленням головного, розставленням певних акцентів тощо;
- зниженням напруженості, що виникає внаслідок порушення взаємодії між учасниками педагогічного процесу;
- перехід у навчанні від близького до далекого, від простого до складного, від легкого до вадкого, від відомого до невідомого і навпаки.
Принцип педагогічної підтримки та партнерської взаємодії вчителя та учня передбачає ціннісне ставлення вчителя до дитини. Оптимальною творчою педагогічною взаємодією вчителя та учня вважається така, яка забезпечує не лише успішне засвоєння знань, умінь і навичок, а й позитивну динаміку розвитку творчих здібностей дітей у конкретних умовах праці вчителя. Принцип відображає взаємозалежність розвитку творчої особистості суб’єктів у системі «учитель-учень»; відображає взаємозалежність і взаємозумовленість творчої педагогічної праці вчителя та творчої педагогічної діяльності дітей. Принцип інтересу до творчої діяльності передбачає, що музичне заняття організовується на ігровій основі. Проблема інтересу до навчально-виховного процесу є основоположною в музичній педагогіці, оскільки без емоційного захоплення неможливо досягти мінімальних результатів; це формує атмосферу уроку музики.
Реалізація принципу пов’язана з розвитком позитивного емоційно-естетичного ставлення учнів до музики, процесу здобуття знань, різноманітної музичної діяльності, що забезпечується:
- вивченням музики як живого мистецтва;
- зв’язок музики з життям;
- використання різних форм спілкування з музикою;
- уміння вчителя запально розповідати про музику, виразно її виконувати;
- методами музичного виховання.
Принцип оптимального поєднання форм навчальної діяльності на уроках музики спрямований на задоволення освітніх потреб, інтересів і соціальної орієнтації дітей. При реалізації цього принципу необхідно постійно враховувати мету, зміст, труднощі різних видів роботи, методів і форм організації та співвідносити їх зі специфікою розвитку творчих здібностей учнів; складність різних форм і видів творчої музичної діяльності. Можливості форм педагогічної діяльності поєднуються зі стратегією їх використання в процесі формування творчої активності дітей.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Реферат "Історія розвитку Інженерно-технологічного факультету" 

Відгуки
Відгуків немає, поки що.