Курсова робота ” Висвітлення туристичної тематики у регіональних медіа Прикарпаття “

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1 Теоретичні засади туристичної тематики у регіональних медіа.

Розділ 2. Розвиток травел-журналістики у пресі Прикарпаття.

Розділ 3 Творчий проект (це я напишу)

Висновки. 

Список використаних джерел. 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Тревел журналістика – це, безумовно, найпопулярніший сегмент ЗМІ для глядачів і читачів, особливо якщо письменник є знаменитістю або звичайним блогером. Художня та науково-популярна література стала основою сучасної туристичної журналістики. Це відносно нова форма журналістики, яка пропонує ЗМІ більше можливостей для творчості та самореалізації (на відміну від політичних або спортивних журналістів), зрештою дозволяючи глядачам віртуально подорожувати з ведучими та почути унікальні повідомлення особисто.

Це можливість для глядачів більше дізнатися про життя в різних куточках світу, інші культури та традиції, адже саме в цьому формується інтерес до тревел-журналістики. Туристична журналістика формує уявлення про різні географічні регіони, локації, флору і фауну, деталі національних культур, історію різних народів і заохочує глядачів використовувати програму подорожей і подорожей «як культурну практику». Туристична інформація, як правило, виконує не тільки репрезентативну, а й рекламну функцію. Йдеться про формування іміджу країни, міста чи населеного пункту в очах інших народів. Крім того, туристичні новини вже давно є унікальним фільтром, через який аборигени можуть побачити свою батьківщину з іншої точки зору.

Методологічну і теоретичну основу робити становлять праці вчених, які досліджували особливості телевізійних шоу, – С. Акінфієв [1], Х. Гурчіані [23], І. Мащенко [57], А. Юсипович [98]. Зародження та становлення подорожньої журналістики у своїх роботах вивчали такі науковці, як М. Варич [13], К. Катріч [31], І. Показаньєва [67; 68], Г. Почепцов [74], Ю. Полєжаєв [70], О. Юферева [99] та інші. Свої праці присятили вивченню проблематики тревел-журналістики Н. Маслова, М. Шадріна, О. Скібіна, А. Еткінд. У своїх дослідженнях описували структуру журналістських матеріалів присвячених темі подорожей такі вчені, як Дж. Робертсон, М. Меш, С. Лучинська, Т. Редькіна, І. Показаньєва та ін. Стан та розвиток тревел-журналістики в Україні продовжують вивчати Ю. Полєжаєв та О. Юферева.

Мета роботи дослідити стан тревел журналістики.

Відповідно до мети поставлено наступні завдання:

1. Вивчити теоретичні засади туристичної тематики у регіональних медіа
2. Проаналізувати розвиток тревел журналістики в пресі Прикарпаття

Предмет роботи: туристична тематика  у регіональних медіа

Об’єкт роботи: тревел журналістика на Прикарпатті

Структура роботи: робота складається з вступу, трьох розділів та висновків.

 

Розділ 1 Теоретичні засади туристичної тематики у регіональних медіа

 

Туризм і ЗМІ тісно пов’язані. Туристичні компанії спілкуються з громадянами через журнали, сайти, газети, блоги, телешоу. З іншого боку, ЗМІ всіх напрямків публікують матеріали про туристичні події, дають рейтинги найкращих і найгірших туристичних компаній, отримують прибуток від реклами туристичних компаній. Якість тематичного змісту ЗМІ має великий вплив на формування світогляду українців, спонукаючи їх поглиблювати знання та викликати інтерес до багатьох сфер суспільного життя.

Новини подорожей стають все більш популярними в усьому світі

– Журналістський трек, сфера практичної діяльності, яка створює туристичну інформацію, яка має на меті спонукати людей подорожувати, досліджувати нові країни, дізнаватися більше про життя та відомих людей, їхнє життя, вивчати етнографію, історію, літературу, архітектуру тощо, щоб простежити часи та зв’язки поколінь, політичні системи та їх вплив на еволюцію. По суті, це комплексне орієнтування, засноване на розгляді, описі, аналізі спеціальної теми, тобто інформації, що стосується подорожей і туризму, щоб аудиторія зацікавилася цією темою.

Дослідження медіа-аспекту туризму зосереджуються на структурі, тематиці, впливі ЗМІ на соціальну та економічну сфери та механізмах реалізації національної політики в галузі медіа.

 «Медіа-історії – це спосіб для нас поділитися особистим і колективним соціальним досвідом»[1]. Автор наголошує на необхідності державного регулювання національної кіно- і телеіндустрії, яка має важливе соціальне та культурне значення для розвитку національної ідентичності.Duffy A. [2] з Сінгапуру вивчає модель туристичної журналістики через взаємо- дію покупців та споживачів послуг у сфері туризму. Він наголошує, що така модель поєднання традиційної медіа-індустрії та соціальних медіа сприятиме не тільки роз- витку медіа індустрії, я й економічному зростанню держави в цілому.

Статус туристичних новин у міжнародній комунікації, різні форми подання, вплив економічних факторів на виробництво контенту, поєднання жанрів новин у туристичному репортажі І. Показаньєва розглянула у статті «Проблемне поле туристичної журналістики» [3] Журналіст по туризму, редактор російської газети ТТГ М. Желиховська у своєму блозі розглядає всі аспекти туристичної журналістики з історичної, культурної, гастрономічної, мистецької, етнографічної [4] точок зору. Ю. Зеленюк описує туристичні медіа з точки зору їх впливу на мислення молоді [5]. У дисертаційному дослідженні Ю. Полежаєва туристична журналістика розглядається з точки зору тематичних і жанрових пріоритетів, типів журналів, функцій і завдань журналіста [6].

Регулювання у сфері туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування загальнодержавної політики у сфері туризму та курортів, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та ін. внутрішні компетенції. Питання туризму належать до компетенції Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства та Міністерства туризму і курортів[7].

 В Україні прийнято стратегію розвитку туризму та курортів до 2026 року, «…з регіоном пов’язана діяльність у понад 50 галузях, розвиток яких сприяє зайнятості, диверсифікації національної економіки, збереженню та розвитку культурного потенціалу, охороні екологічно безпечне природне середовище, підвищують інноваційний рівень національної економіки, сприяють гармонії відносин між різними країнами і народами» [8].

Подорожі на телебаченні мають схожість з есе про подорожі прес-журналістики. В основі мандрівних нарисів, як у пресі, так і на екрані, лежить опис місць, конкретних подій, зустрічей з людьми, які відбуваються під час подорожі автора.

Дослідниця І. Показнєва вважає, що туристична журналістика — це ширше поняття, ніж «програми про подорожі» на радіо чи телебаченні чи «подорожній нарис», коли йдеться про друк. Вона зазначила, що туристична журналістика – це окремий розділ, який виділяється в зарубіжних дослідженнях, має свої особливості та тенденції розвитку. В даний час ЗМІ переживають народження і злиття різних типів і форм.

Сучасний дослідник тревел-журналістики, мандрівник і блогер Григорій Кубатян дає визначення формату тревел-журналістики: «Це специфічний жанр, який знаходиться на стику серйозної журналістики та простих щоденникових записів. Поєднує літературу та фотографію.

Сьогодні ми живемо в епоху, коли люди хочуть про щось не тільки почути, а й побачити. “

Кандидат наук із соціальних комунікацій Марина Варич у статті «Тенденції в жанрі туристичного нарису (на прикладі видань сучасної туристичної преси в Україні) зазначає, що цей жанр найбільш цікавий мандрівникам, оскільки невеликим текстом можна знайти конкретні поради та погляди на життя в іншій країні, крім того, такий матеріал міститиме мінімальну кількість реклами та максимальну об’єктивність, оскільки автор не зацікавлений у просуванні того чи іншого готелю, виду транспорту чи маршруту [3].

Стратегія визначає комплексний підхід до формування та реалізації національної політики у сфері туризму та курортів, що поєднує в собі ряд компонентів, зокрема: галузі, в тому числі туристичні інформаційні центри та медіакомпанії; території; особливо міський туризм, навколишнє середовище (зелений) , культура та знання тощо.

Основними напрямками реалізації стратегії є:

1. безпека туристів;
2. нормативно-правова база туризму та курортів;
3. розвиток туристичної інфраструктури;
4. Розвиток людських ресурсів;
5. розвиток українського туризму та маркетингова політика курортів.

Сучасний туристичний медіа-ринок є складним і розгалуженим механізмом, який об’єднує декілька посилань. З одного боку, це спеціалізовані туристичні видання, які фактично українські або представлені в Україні. Вони належать до сфери журналістики та туризму, мають постійних партнерів в авіакомпаніях, готельних комплексах, ресторанах тощо.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!