Реферат “Міжнародний характер страхування”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Роль та значення страхування в системі економічних відносин 

ІІ. Міжнародний страховий ринок: поняття, послуги, індикатори 

ІІІ. Основні підходи до класифікації страхування 

ІV. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Процеси глобалізації світової економіки підвищують роль міжнародного страхування, як важливого фактора стабільності. Укладення договору про міжнародне страхування – відповідальний момент, що вимагає певних знань в даній області. Спеціалізовані джерела визначають міжнародне страхування як соціально-економічну систему, яка відповідає за формування з страхових внесків спеціальних фондів, призначених для оплат за страховими випадками у зв’язку з існуючими економічними і зовнішньополітичними ризиками. Міжнародна правова система відносить до міжнародних ті контракти, які можуть регулюватися декількома національними правовими системами.

Виходячи з такого підходу, основним принципом застосування міжнародного страхування до угоди є резидентство сторін страхових випадків. Отже, міжнародне страхування являє собою надання послуг страхування при угодах між учасниками з різною національною реєстрацією. У країнах в яких розвивається ринкова економіка, система страхування сприяє економічній стабільності, зміцненню фінансової системи, реалізації інвестиційних процесів і вирішенню соціальних проблем.

Страхування, забезпечує надійні гарантії відновлення порушених майнових прав та інтересів у випадках втрат, заподіяних вогнем, стихійними лихами, техногенними аваріями, транспортними аваріями та іншими не передбачуваними обставинами. У той же час при страхуванні держава уникає витрат на відшкодування збитків при появі страхових подій, а й суттєво впливає на зміцнення фінансів, є ефективною формою накопичення коштів громадян і значним стабільним джерелом довгострокових інвестицій.

 

І. Роль та значення страхування в системі економічних відносин

 

Страхування є однією із ланок фінансової системи і являється однією із найдавніших категорій суспільних відносин. Початок страхування відноситься до далекого минулого в історії людства. А страхові відносини, закріплені в письмовому договорі страхування як цивільно-правова угода, відомі вже з часів пізнього середньовіччя, коли завдяки великим географічним відкриттям значно розширились можливості морської міжнародної торгівлі, що спричинювало збільшення ризиків, пов’язаних із використанням нових можливостей [1]. Зародившись в період розкладання первіснообщинного ладу, страхування поступово стало невід’ємним атрибутом і суспільного буття, і ринкової економіки. Західні філологи вважають, що термін «страхування» має латинське походження і означає «безтурботний», отже відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.

Історичний розвиток суспільства свідчить про те, що все людське буття пов’язане із непередбачуваними обставинами, які призводять до знищення майна, загибелі людей або завдають шкоду їх здоров’ю (стихійні лиха, неврожаї, війни, соціальні потрясіння та ін.). Виходячи з вищенаведеного, існує потреба попередження, усунення, відшкодування збитків внаслідок настання несприятливих подій чи ризиків. На початку історичного розвитку людства первинні форми захисту існували у вигляді спільних (недоторканих) запасів продуктів харчування, одягу та інших продуктів праці [1]. Пізніше окремі фізичні особи, товариства, брали на себе функції щодо створення спільного фонду і захисту від ризиків, що призвело до появи нового виду людської діяльності в галузі економіки – страхування. Отже, відносини, що складаються у суспільстві з приводу попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування збитків складають зміст категорії страхового захисту.

Категорія страхового захисту поділяється на 2 самостійні категорії:

1. категорію страхового захисту майнових благ, де об’єктом виступають всі матеріальні блага, що мають вартість;
2. категорію страхового захисту населення, де об’єктом виступають життя і здоров’я, тобто все те, що немає вартості [3].

Окрему самостійну економічну категорію складає соціальне страхування, яке засноване на принципі колективної солідарності та створенні суспільних страхових фондів за рахунок збору обов’язкових страхових внесків із доходів працюючого населення і підприємств (таких як Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України та інші) Соціальне страхування є обов’язковим у силу закону і некомерційним, тому що немає за мету одержання прибутків.

Категорія страхового захисту  має певні специфічні ознаки. Які зумовлені такими чинниками:

1. випадковим характером настання страхових подій;
2. надзвичайністю і незвичним характером нанесення шкоди;
3. вираження збитку чи шкоди в натуральній чи грошовій формах;
4. необхідністю подолання наслідків страхових подій і відшкодування збитків [2].

При цьому виникає питання про джерело відшкодування втрат. Можливі 2 варіанти. Перший полягає в тому, що  збитки можуть покриватися за рахунок власних фінансових ресурсів самого суб’єкта. Однак це спричинює іх відволікання від основного призначення – забезпечення життєдіяльності  й безперервності виробництва.

Другий варіант полягає у створенні спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків – страхових фондів. Страховий фонд створюється у формі резерву матеріальних і грошових засобів для покриття збитків, спричинених несприятливими чи ризиковими подіями.

Отже, на сьогодні страхування є важливим атрибутом та елементом ринкових відносин. Світова практика не виробила більш економічного, раціонального і доступного механізму захисту інтересів суспільства, ніж страхування. Страхування є важливим фактором стимулювання економіки, господарської активності окремих суб’єктів, так як створює для всіх учасників рівні права, надає впевненості у розвитку підприємницької діяльності. Страхування необхідне для новостворених підприємств, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не нагромадили власних ресурсів. Страхування вважається інвестиційним сектором економіки, так як зібрані страхові внески використовуються страховиком на інвестиційні цілі [7].

В ринковій економіці страхування виступає з одного боку засобом захисту бізнесу та благополуччя людей, а з іншого – видом підприємницької діяльності, що приносить прибуток. Джерелами прибутків страхових компаній є доходи від страхової діяльності та від інвестування тимчасово вільних коштів. В об’єкти виробничої та невиробничої сфер діяльності.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!